.jpg)
: 1084
Перемога «Зорі» в стартовому турі першості СРСР з футболу 1972-го над київським «Динамо» (3:0) була першою за вісім попередніх спроб, винуватцем програшу «призначили» 29-річного форварда діючого чемпіона країни Віталія Хмельницького, який «повинен» забивати (майстерність воротаря луганців врятувала від голу).
За три дні потому в Луганськ завітав діючий володар Кубку Радянського Союзу московський «Спартак», переважна більшість якого носили звання майстрів спорту і міжнародного класу.
В суботній день, 08 квітня, трибуни стадіону «Авангард» заповнили 37 тисяч вболівальників, не менше половини з них приїхали з усіх райцентрів, шахтарських міст і селищ Луганської області на відомчих автобусах профспілок підприємств, колгоспів і радгоспів.
Посвячені знали, за команду гостей вболівав керманич країни Леонід Брежнєв. З ним керівник Луганщини перебував в дружних відносинах, проте турботливо розвивав спорт в рідному краю.
Спартаківці в першому турі зазнали поразки від армійців Ростова, сподівалися порадувати своїх прихильників в матчі з командою, яка створила гучну сенсацію, перегравши володарів золотих медалей.
В складі «Спартака» вийшли на поле гравці збірної Союзу воротар О. Прохоров, захисники М.Абрамов, С. Ольшанський, Г.Логофет, Е. Ловчев і півзахисник В.Папаєв. А їх наставником перебував відомий в країні та за її межами гравець і тренер Микита Симонян.
Його візаві, тренер луганців Герман Зонін прознав слабку ланку суперника - напад і сильну – захист, а також, що веде гру в середині поля Віктор Папаєв, номер 2 в списку 33-х кращих гравців Союзу.
Півзахиснику «Зорі» Сергію Кузнецову було поставлено завдання – персонально грати проти Папаєва, не давати йому вільно приймати м*яч, диригувати грою, безперешкодно роздавати передачі своїм.
Розірвавши зв’язок між обороною і нападом, гравці «Зорі» кожні 2-3 хвилини вибігали в атаку з нанесенням завершального удару по воротам спартаківців, ті відбивались стійко і відчайдушно, але було помітно, що часто хаотично, не встигали накривати атакуючих.
Наслідком ігрової переваги господарів, які діяли націлено, інтенсивно, швидко і невтомно, стали три голи, забиті Юрієм Єлисєєвим (двічі) і Володимиром Онищенком. Середня ланка «Зорі» домінувала на полі, лише досвідченість і майстерність Олександра Прохорова врятувала від ганебної поразки з більшим рахунком.
В складі «Спартака» пристрасно, наче останній раз в житті, бився в півзахисті Микола Кисельов, який до 1967-го грав за «Зорю», він і забив єдиний м’яч в ворота господарів. Окрім нього, слід виділити 22-літнього захисника Євгена Ловчева, його за підсумками 1972 року визнають кращим футболістом СРСР.
Фінальний свисток арбітра матчу зафіксував - перемога «Зорі» - 3:1.
Керівництво Луганської області кілька років поспіль констатувало суттєве перевиконання планів виробництва промислової і сільськогосподарської продукції і товарів народного споживання, з видобутку вугілля і виплавки металу саме після матчевих перемог місцевих спортивних команд на всесоюзних змаганнях. Такі були реалії союзного життя.
Прес-служба ФК «Зоря», разом із Валерієм Жаровним
