: 2883
UA-Футбол продовжує розповідати про легіонерів, що колись захищали кольори українських клубів в чемпіонатах України, а зараз заробляють собі на хліб (або вже й мають футбольну пенсію) за кордонами нашої Батьківщини. Черговий матеріал присвячений луганській "Зорі".
"Зоря" за період своїх виступів у чемпіонатх України користувалася послугами 84-х іноземних футболістів. Переважна більшість легіонерів були представниками країн, які колись були республіками СРСР (не мають свого представництва лише Таджикістан та Киргизстан). До сезону 03/04 в команді не було жодного представника далекого зарубіжжя. "Першовідкривачем" став нігерієць Патрік Агбо.
Знаковим є сезон 06/07. Протягом цього сезону в команду потрапило 18 іноземців, і тільки четверо з них залишились у команді на старті наступного чемпіонату.
Найбільше представництво у "Зорі" має Грузія - 11 футболістів, на другому місці росіяни - 10 предстаників, а на третьому серби - 8.
На сьогодні у складі "Зорі" виступає 8 легіонерів, а ще семеро продовжують виступи в Україні: Жуніор ("Металург" Запоріжжя), Мірко Райчевіч ("Говерла"), Рубен Гомес ("Таврія"), Роман Ємєльянов та Майкон ("Іллічівець"), Іван Родіч (київський "Арсенал") та Нгаха Колінс ("Сталь" Алчевськ").
Лідер та капітан алчевської Сталі - Нгаха Коллінз
Захисник Даніель Аддо з Гани на сьогоднішній день хоч і належить по контракту "Зорі", але виступає у Казахстані за "Кайрат" у оренді. Розпочав сезон основним, але потім своєю невдалою грою викликав гнів тренера – словака Владіміра Вайсса. Проте з часом знову повернувся до основи. Разом з "Кайратом" завоював "бронзу" першості Казахстану.
Серб Михайло Цакіч вже другий сезон захищає кольори "Славії" з Мозиря, виступаючи у Білорусії на правах оренди. Він є гравцем основи "Славії". В цьому сезоні на його рахунку 24 матчі у складі аутсайдера першості.
Захисник Сергій Мірошкін, який виступав у складі "Зорі" ще у перших двох сезонах, в 1993 повернувся на Батьківщину – до Білорусії. В 1997 він разом з БАТЕ пробився до еліти білоруського футболу, де через рік завоював "срібло", а через два – "золото" національної першості. Після чемпіонського сезону він залишив Борисов і завершив кар’єру у 2002 році в солігорському "Шахтарі", з яким того року здобув "бронзу" чемпіонату.
Форвард Олександр Гридюшко після Луганська трохи пограв за нижчолігові російські клуби і в 1997 повернувся до Білорусії. В 1998 допоміг "Ліді" вдруге в історії виграти Першу лігу, але у вищій він виявився непотрібним команді. Наступного року виступав у клубі "Вєдріч-97".який у підсумку завоював срібло першої ліги. На жаль, 13 листопада 1998 року Олександр Гридюшко помер у віці 37 років.
Албанський форвард Паріт Джихані, який є коращим бомбардиром "Зорі" серед легіонерів, після чудово проведеного сезону 08/09, ніби втратив здатність забивати, що і призвело до його від’їзду з Луганська. В Албанії, куди він повернувся, в нього справи йдуть теж не найкращим чином. Вже другий сезон Паріт є гравцем "Беси" з Каваї (саме з цього клубу він і потрапив до Луганська). Минулого сезону він провів за "Бесу" 10 матчів і не забив жодного голу, а в цьому сезоні взагалі ще не виходив на поле.
Туркмен Гуванчмухамед Овеков провів 2007 рік у Харкові, захищаючи кольори однойменного клубу, а на початку 2008 подався до Казахстану. Ще через рік він опинився в Узбекистані, де виступав за "Навбахор" і "Хорезм". В 2011 Овеков повернувся на Батьківщину, де нарешті до свого чемпіонського золота 2001 року (Туркменістан) додав ще декілька титулів. Виступаючи у складі ФК "Балкан" він став володарем Суперкубка Туркменістану 2011 року (забив один з голів), чемпіоном країни 2011 та 2012, володарем Кубку президента АФК 2013 року. Цього року Овеков змінив клуб. Він перейшов до "Алтин Асира", який впевнено займає третю сходинку в чемпіонаті Туркменістану. І в цій команді Овеков мав всі шанси здобути ще один титул. В першому півфінальному матчі Кубку країни проти "Балкана" Овеков відкрив рахунок, а його нова команда перемогла колишню з рахунком 3:0. Цей рахунок забезпечив комфорту перевагу і, незважаючи на поразку 1:2 у матчі відповіді, "Алтин Асир" здобув собі місце у фіналі. Однак вирішальний матч був програний "Ахалу" 1:2.
Крім того, Овекову належить рекорд по кількості забитих м’ячів в одному матчі в складі національної збірної. Так 1 серпня 2008 року у виїзному матчі проти Афганістану Овеков забив чотири м’ячі з п’яти командних.
Литовський захисник Ігор Панкратьєв після сезону 97/98 завершив кар’єру гравця і подався у тренери. Найбільшим його досягненням став здобутий Кубок Литви 2005 разом з "Каунасом". Був Панкратьєв і головним тренером литовської "молодіжки". Пробував себе в Азербайджані. Керуючи "Жальгірісом", став кращим тренером Литви 2010 року. В 2011 був спортивним директором "Каунаса", а з 2012 працював асистентом у національній збірній Литви. Можна сказати, що як тренер він досяг того, чого прагнуть більшість спеціалістів. Два завершальні матчі у відборі на Чемпіонат світу 2014 року (проти Латвії та Боснії і Герцоговини) збірною Керував Панкратьєв, щоправда в ролі виконуючого обов’язки.
Грузин Володимир Бурдулі після Луганська так ніде і не заграв. В Україні виступав за "Таврію" і "Закарпаття". На початку 2010 переїхав до Грузії у "Спартак" Цхінвалі, а в серпні того ж року став гравцем азербайджанського "Баку". Влітку 2011 у віці 31-го року завершив кар’єру.
Михайло Поцхверія, котрий грав за Зорю з 1993 по 1995 рік, ще довго виступав в Україні за запорізький "Металург", "Шахтар" та "Дніпро". Пограв у еліті російського футболу за "Аланію" у оренді з "Шахтаря", але через травми не зміг повністю реалізувати свій потенціал. Завершив кар’єру в Грузії в 2001 у клубі "Мерані".
Георгій Челідзе, який виступав за "Зорю" на правах оренди з московського "Локомотива", може вважати луганський період один з найуспішніших, адже так багато ігрового часу він більше ніде не отримував. В його послужному списку після "Зорі" значаться: "Зестафоні", "Динамо" Батумі, "Нефтчі", "Олімпі" з Руставі, турецький "Самсунспор", ізраїльський клуб "Секція", а останній клубом для нього став грузинський "Сіоні".
Грузинський захисник Гела Квітатіані в 1996 році повернувся до Грузії, де виступав ще до 2002 року та завершив кар’єру. Після цього повернувся до Луганська, де і проживає до сьогодні.
Мамука Джугелі як футболіст не може похизуватися футбольними досягненнями. Крім Зорі він виступав за "Таврію", "Миколаїв" і "Прикарпаття". Він пробував себе в Латвії, у Росії в липецькому "Металурзі", а завершував кар’єру у Грузії. Проте він значно більше досягнув як футбольний функціонер. Джугелі працював селекціонером у "Волзі" з Нижнього Новгорода та грузинському "Олімпі" з Руставі. Крім того, він був спортивним директором "Анжи" у 2009, коли той пробився до РПЛ. На сьогодні Джугелі є футбольним агентом основна діяльність якого була пов’язана з "Анжи", "Волгою" та хабаровським "Ска-Енергією".
Темурі Дімітрішвілі залишив "Зорю" в сезоні 96/97 і приєднався до "Динамо" з Тбілісі, яке в тому сезоні здобуло чергове( шосте) "золото" чемпіонату. Але в "Динамо" Темури не затримався. Вже наступного сезону він був у "Локомотиві" з Тбілісі, потім був азербайджан і знову Грузія : "Сіоні" і "Міламі", де і завершив кар’єру.
Бразилець Бруно Ренан, який перебував у складі "Зорі" на правах оренди з "Шахтаря" з весни виступає у оренді на Батьківщині у "Крісіумі". Ну як виступає… Числиться. Зіграно 32 тури з 38-ми, а "наш легіонер" вийшов на поле лише 4 рази, при чому одного разу так тільки шипи встиг у газон встромити. Щоправда має ще 2 матчі у Копа Судамерікана.
Представник Казахстану Ататолій Поведьонок, який виступав за "Зорю" у сезонах 92/93 та 93/94 в 1994 повернувся на Батьківщину. В 1995 виступав за "Єлімай" Семипалатінськ, з яким виграв чемпіонське золото та Кубок Казахстану.
Сергій Жуненко після Луганська переїхав до Волгограда, де виступав за місцевий "Ротор", і в складі якого ставав фіналістом Кубку Росії та здобував бронзові та срібні нагороди першості Росії. Повернувся до України, де з "Шахтарем" двічі ставав срібним призером. Трішечки пограв за донецький "Металург" і подався підкорювати нижчі ліги Росії. В 2007 закінчив кар’єру в казахстанському "Таразі".
Олександр Мартиненко ніде довго не затримувався, як і в самій "Зорі". Останнім клубом для нього був фінський ЙЙК Юваскюля. По завершенні кар’єри спробував себе в ролі функціонера – в 2003 обіймав посаду віце-президента "Ордобаси" з Шимкента.
Камерунський форвард Жюль Бага повернувся до Таїланду, звідки і прийшов у "Зорю". Вже через рік знову вирішив спробувати сили у Європі і перейщов у клуб другого бельгійського дивізіону "Бурінаж". Там за півроку відіграв 3 матчі та повернувся до Азії.
Виступав в чемпіонаті Індонезії, а з 2012 захищає кольори таїландського клубу "Songkhla United", який у поточному чемпіонаті є одним з аутсайдерів.
В сезоні 06/07 захищав кольори луганчан конголезець Руді Гоелор Бебей-Ндей. В "Зорі" абсолютно нічим не запам’ятався (всього три матчі).
Чемпіонат України змінив на чемпіонат Габону, але з часом повернувся на Батьківщину і в 2010 став гравцем столичного "AC Léopards de Dolisie". В 2011 вигравав Кубок і Суперкубок Конго, а в 2012 "золото" чемпіонату та Кубок конфедерацій КАФ (аналог Ліги Європи).
Івуарійський форвард з французським паспортом чи то француз івуарійського походження Франк Мадоу після розриву контракту з "Зорею" півроку залишався без клубу поки його не підібрав швейцарський "Віль", де за півроку він жодного разу не потрапив до заявки.
Весною 2013 Мадоу опинився у Болгарії в команді "Мінер" з Перніка. В дебютному матчі забив гол і здувся: за півроку всього 6 зустрічей у активі. Поточний сезон форвард розпочав у складі алжирського "Сетіфа". Провів два матчі на старті першості і все… Останнього разу виходив на поле ще 3-го вересня.
Молдавский форвард Олександр Попович повернувся в 2008 до Молдавії виступав у складі декількох місцевих клубів. Шукав футбольного щастя в Азербайджані та Узбекистані. В 2012 прийшов до ФК "Тирасполь", кольори якого захищає і до нині. Влітку цього року підняв над головою Кубок Молдови.
Нігерійський форвард Патрік Агбо більшу частину своєї постукраїнської кар’єри провів в Узбекистані. Щоправда потрапляв він туди транзитом через Китай та Вірменію. У 2006 навіть з’їздив до Іорданії, але швидко повернувся до Узбекистану. Останнім клубом його був "Шуртан" з Гузара, який він залишив на початку 2013 року.
Росіяни Вадим Александров, Роман Евменьев, Руслан Педченко та Вадим Фірсов після Луганська свої виступи продовжила на Батьківщині, виступаючи в нижчих лігах Росії.
Серб Мірко Буньевчевіч після "Зорі" повернувся до Сербії . В 2009 став гравцем "Чукарічкі", але вже на початку 2010 поїхав до Азербайджану, де провів 2 роки у "АЗАЛі". На сьогоднішній день 35-річний Мірко є гравцем сербського "Земуна".
Сербський захисник Дарко Дуніч в 2008 перейшов до французької "Бастії", яка на той час виступала у Лізі 2, де провів 3 сезони. На сьогоднішній день є гравцем сербського "Напредака".
Словак Лукаш Тесак вже другий сезон поспіль є основним гравцем і одним з лідерів московського "Торпедо", яке на сьогодні виступає у Футбольній національній лізі (ФНЛ).
Півзахисник Алєксєйс Колєсніковс з Латвії в Україні засвітився також у складі запорізького "Металурга". В 2005 повернувся на батьківщину, де виступав до 2009, після чого чемпіонат Латвії змінив на нижчі дивізіони Кіпру, а цього року під закриття трансферного вікна перебрався у другу лігу Польщі.
Хорватський захисник Юріца Пуліз після "Зорі" виступав і у чемпіонаті Боснії та Герцоговини, в нижчих лігах Хорватії, чемпіонатах Албанії та Латвії, а з 2011 року виступає за НК "Ядран" Лука Плоце, який минулого року вилетів з третього дивізіону Хорватії.
40-річний естонець Станіслав Кітто на сьогодні є капітаном "Транса" з Нарви, за який виступає з грудня 1995 (відколи залишив "Зорю") з невеликою перервою на вояж до Латвії. В складі "Транса" двічі вигравав Суперкубок Естонії, бронзові нагороди 2006 року та п’ять разів був бронзовим призером першості.
Прес-служба ФК «Зоря»
