: 1908 | 
:
В 1950-му році в першості України провели реформу змагань, утворили 4 зони (замість двох). Луганські «Трудові Резерви» в третій зоні (10 суперників) з 18 матчів виграли 11, внічию 4, програли 3, забили 35 голів, пропустили 18. У фінальному турнірі (проходив у м. Київ) перемогли команди столичного Будинку офіцерів і запорізького Металурга, поступилися ужгородському Спартаку, здобули срібні медалі.
Капітаном віце-чемпіонів України був Микола Смирнов (1922 р.н.), надійний захисник, штатний пенальтист, вмілий руйнівник атак суперника. В першій рік війни був мобілізований, 19-річним потрапив в полон, в’язень концтабору Заксенхаузен, де вижив завдяки футболу, змагалися команди бараків, самолюбство нацистських офіцерів рятувало від фізичного виснаження на каторжних роботах. Кар’єру гравця завершив в 35 років, навчався в школі футбольних арбітрів, обслуговував змагання в 1960-1970-х, перший на Луганщині футбольний суддя всесоюзної категорії.
В 1951-му команда ТР знову виграла третю зону, але невдало виступила в фінальному турнірі (шосте місце з сімох учасників).
В 1952-му профспілкове керівництво паровозобудівного заводу робить ставку на новий колектив зі старою назвою Дзержинець, який в Першій групі, друга зона, займає шосте місце з 12 учасників - Маріуполя, Бахмута, Алчевська, Кадіївки, Донецька, Запоріжжя, Краматорська, Горлівки, Констянтинівки, Харкова, Часів Яра.
Після невдалого виступу в обласних змаганнях Дзержинець не потрапляє в першість України 1953-го, поступається лідерством команді шахтарів з Кадіївки, хоча вибиває їх з розгрішу Кубку України, 1 червня матч між ними 4:1 (хет-трик Юрія Спірідонова). Наступним кубковим суперником був Локомотив з Лозової Харківської області, знову перемога луганців – 4:1(Сімоношвілі, Пригаров, Макарашвілі, Спірідонов). Надалі жереб звів з тоді потужним в Українській зоні харківським Авангардом, якому програли. В сезоні 1953-го капітан Дзержинця Георгій Макарашвілі став граючим тренером. Згодом він виховуватиме юних футболістів.
Наступного сезону Дзержинцю на заміну приходить третя заводська команда паровозобудівників з назвою Авангард, яка в сьомій зоні посяде п’яте місце з шести учасників, поступившись колективам з Миколаєва, Горлівки, Нікополя та Каховки, випередивши Металург з Керчі. В фінальному поєдинку на Кубок області Авангард з рахунком 0:1 поступиться Хіміку з Рубіжного.
В 1955 та 1956 роках луганський Авангард в турнірній таблиці не підіймається вище 6-го місця, проте чемпіонат області виграє. В 4-й Українській зоні виборює першість 1956-го інший старожил футбольної Луганщини - кадіївський Шахтар (8 перемог, 5 внічію, забили 29 м’ячів, пропустили 6 - в 14 матчах). Ворота боронив Віктор Чанов, засновник династії голкіперів, батько двох майбутніх майстрів спорту, відомих за виступами за донецькій Шахтар і київське Динамо. Єдина поразка від луганського Авангарду – 1:2. Тим часом 19 жовтня 1956 року Луганський паровозобудівний завод став тепловозобудівним, почав виробляти для потреб вітчизняної і іноземних залізниць локомотиви з електричною тягою та дизельними двигунами (потужністю 2 000 кінських сил).
В 1957 році на теренах країни Рад відбулася чергова футбольна реорганізація, за минулі спортивні досягнення і постійну участь у змаганнях Трудові резерви Луганськ та Шахтар Кадіївка увійшли до складу учасників команд майстрів першості СРСР з футболу класу Б.
До відомих місцевих гравців основи ТР були долучені п’ятеро випускників футбольної школи молоді Центральної Ради спорттовариства ТР і також запрошені досвідчені футболісти, серед яких майстер спорту нападник Олександр Гулєвський (29 років).
31 березня 1953-го , початок о 15.45, на новозбудованому стадіоні відбувся стартовий матч оновленого складу ТР з харківським Авангардом, на поле команду господарів вивів її незмінний капітан Микола Смирнов (35-річний, зіграє лише 2 матчі і стане тренером), 15 тисяч глядачів стануть свідками нічиєї – 0:0.
В наступному матчі з Торпедо Таганрог перший м’яч за луганців заб’є Анатолій Родін, але програють - підсумковий рахунок 1:5. Перша перемога ТР у 15-му турі, над Нафтовіком з Грозного – 2:1 (Гулєвський, Костенко), друга – у 17-му, в Іваново – 1:0 (Цветков). За віком луганські ТР наймолодша команда першості (до 20 років), не мала досвіду розподіляти сили на два тайми, маючі ігрову перевагу, поступово послабляла тиск на ворота суперників, задовольнялася нічиєю (10), потерпіла 18 поразок, здобула 6 перемог. В кожному з двох колів набрала по 11 очок, випередила Шахтар з Кадіївки і одноклубників зі Ставрополя, закріпилися в класі Б. З того часу луганські футболісти – незмінно виступали в першості СРСР.
Друга в історії ФК Зоря Луганськ міжнародна зустріч відбулася 23 жовтня 1957 року. На полі стадіону «Авангард» за присутності 16 тисяч глядачів Трудові Резерви здали іспит на зрілість, їх суперником виступили футболісти фінського клубу «Хака». В гострій, заворожливою красою і несподіваними передачами грі, господарі досягли переконливої перемоги, з рахунком 7:2. Героєм матчу і найкращім на полі гравцем визнали центрфорварда ТР Олександра Гулєвського, він забив двічі та з його передач партнери провели в ворота гостей ще чотири голи.
Завершальна гра сезону, нульова нічия, з «моряками» Севастополя обнадіяла тренерів, гравців та керівництво заводу-утримувача команди ТР на те, що труднощі зростання команди подолані. Друга заводська футбольна дружина в 5 зоні посіла останній рядок.
В чемпіонаті СРСР 1958-го, клас Б, друга зона, футболісти ТР Луганськ посіли 6-й рядок з 16 учасників, поступившись іванівському Текстильнику, Труду, Ростсільмашу, запорізькому Металургу та переможцю - СКЧФ (7 очок). Проявили себе вольовим колективом, що володіє технічним нападом і стійким захистом (12 перемог, 10 внічию, 8 поразок, 35 м’ячів забили, 26 пропустили). Вдалий дебют показав новачок, запрошений з Дніпра, 20-річний Владислав Глухарев, забив 7 голів (більше лише у Анат. Родіна – 9). Старший тренер ТР Олексій Водягін, тренер М.Смирнов.
В сезоні 1959-го луганські ТР з 14 учасників 5 зони класу Б посіли 4-й рядок (15 перемог, 3 внічию, 8 поразок, 55-31), пропустили вище себе команди Зеніт з Іжевська, Волга з Твері та Адміралтеєць. Кращі за голами Гулєвський – 18 та Родін – 10. Впевнено дебютував запрошений з Хіміка Сіверськодонецька, талановитий, перспективний, півзахисник Валерій Галустов (20-річний).
І Владіслав Глухарев, і Валерій Галустов стануть провідними гравцями середньої ланки, демонстрували ігровий інтелект, бачення поля, техніку передач і гру на загострення, виведуть ТР в першість класу А, еліту радянського футболу, а в рік здобуття луганською Зорею звання чемпіонів Союзу, сильніших на терені 1/6 суходолу планети Земля, працюватимуть в клубі, команда якого виборе золоті медалі.
Прес-служба ФК «Зоря» разом із Валерієм Жаровним