: 1035 | 
:
Засновану у 1923 році футбольну команду при спортклубі Луганського паровозобудівного заводу за 100 років перебування в різного рівня змаганнях відрізняли від інших: далекоглядна стратегія розвитку, цілеспрямованість, високий вольовій настрій, колективно організована і комбінаційна гра, особливо ланки технічних, швидких, повсюди встигаючих і прораховуючи на кілько ходів дії на полі півзахисників, надійна оборона, проривний, стрімкий, налаштований на загострення і на невідбивний удар по воротах суперника і добре «читаючим» його наступальну гру, сміливими діями на виходах воріт та перехопленням м’яча і надшвидкою реакцією на лінії голкіпера.
Чотирнадцять років знадобилось луганським футболістам аби вперше вибороти звання чемпіонів України (1938) за тренера Івана Кладько; вдруге – 1962 рік, тренер Герман Зонін; далі виграно право на виступ у першості СРСР клас А у 1966-му, тренер Євген Горянський; на 49-й рік від початку участі в футбольних змаганнях Зоря здобула золоті медалі і звання найсильніших на 1/6 суходолу планети Земля, 1972 рік, під орудою старшого тренера Германа Зоніна в 30 матчах, 15 перемог, 10 нічиїх, 5 поразок, різниця забитих і пропущених 52-30!; втретє за радянську добу вибороли звання чемпіонів України у 1986-му, тренер Вадим Добижа.
За часи незалежності нашої держави команда футбольного клубу Зоря Луганськ (президент і власник Євгеній Борисович Гєллєр) чотири рази здобуває бронзові медалі в першості Української Прем’єр Ліги, сезон 2016-2017 за тренера Юрія Вернидуба, сезони 2019-2021 за тренера Віктора Скрипника, сезон 2022-2023 тренер Патрик Ван Леувен.
Неодноразово приймала участь в групових стадіях єврокубків, у 1973 році в розіграші Кубка європейських Чемпіонів пробилась в 1/8 фіналу, поступилась словацкому «Спартак»у Трнава (0:0 в гостях і 0:1 вдома); у 2017-му в Лізі Європи в групі з «Манчестер Юнайтед», «Фейєноорд» Ротердам і «Фенербахче» Стамбул. Були ще «Рома», «Герта», «Атлетік» Більбао, «Еспаньол», «Брага» та інші.
В складі «чорно-білих» захищали честь клубу сотні легіонерів, вихованці вітчизняного футболу з «Зорі» потрапили в відомі європейські клуби і нині там грають, найвідомішій з них воротар у мадридському «Реалі» Андрій Лунін, за рейтингом УЄФА за підсумками минулого сезону третій серед десяти найкращих голкіперів зеленого континенту.
Саме в «Зорі» орендовані у інших клубах УПЛ молоді гравці набираються досвіду і дорослішають, отримують визнання і репутацію перспективних футболістів, потрапляють до збірних України і стають основними (Руслан Малиновський, Олександр Караваєв, Єгор Назарина, Володимир Бражко, Арсеній Батагов, Владислав Кабаєв та інші).
Луганський футбол став відомим у світі з унікальною, магічною і неповторною назвою. Даремно її перекладають і надають в деяких ЗМІ як Світанок. За темрявою приходить, наближає день і сяє «Зоря». В піснях є слова: Від зорі до зорі, від темна до темна; Зорі запалали та багато інших.
Відома книжка авторства Арчибальда Джозефа Кроніна «Зорі дивляться вниз» про нелегку долю шахтарів, які у виснаженому стані роками чекають на розумні розваги, культурне дозвілля, заняття спортом і мають надію на краще напередодні зорі.
Керівництву профспілок Луганського тепловозобудівного заводу-спонсору футболістів, тоді 14 років виступали «Трудові резерви» (мали десятки команд), запропонував Гончаров Ким Артемович, головний інженер стадіону Авангард, в 1964-му після третього туру першості була офіційно представлена, як «Зоря».
Минуло 60 років і донині луганська «Зоря».
Звертаємось до гравців і тренерів «Зорі», її вірних вболівальників напередодні кубкового матчу з «Шахтарем», аби нагадати, що в радянську добу донецька футбольна дружина неодноразово здобувала Кубок СРСР, але не спромоглася того почесного звання, яке 52 роки тому виборола саме луганська «Зоря» – чемпіонів.
Сталося це 29 жовтня 1972 року після завершення матчу в Луганську з «Торпедо» - 1:1, забив у господарів Віктор Кузнецов, з Тбілісі надійшла звістка про нічию з «Динамо» Київ, виходило, що за три тури до фіналу чемпіонату луганці стали недосяжні для усіх переслідувачів, навіть задіяти пристрасних суддів нема сенсу.
За часів незалежної футбольної першості «чорно-помаранчеві» неодноразово заслужено ставали чемпіонами України.
Може, настала черга «Зорі» на 101 році від заснування клубу зрівнятися в титулах, є нагода боротися за Кубок і звання володаря національного Кубка.
Вболівальники «Зорі», в тому числі ті, хто вимушено залишається в окупованому обласному центрі, і загалом прихильники луганського футболу мріють, щоб знову засяяла Зоря…
Прес-служба ФК «Зоря»