Обдаровані люди і зокрема спортсмени надто схильні думати, що робота мусить для них бути легкою. Проте напружувати свої сили слід постійно, коли ти бажаєш досягнути чогось великого.
Напередодні 7-го туру 34-ї першості СРСР з футболу тепловозобудівники в активі мали 11 балів з 12 можливих і одноосібно займали першу сходинку в таблиці.
16 травня 1972-го, в надвечір у вівторок, на поле «Раздану», трибуни якого вмістили 36 тисяч глядачів, «Зоря» вийшла грати зісрібним призером попереднього сезону. Під час розминки команд хтось з приїхавших з Луганська фанатів вигукнув поширену тоді на гостьових стадіонах: «Хто вболіває за «Арарат», той ласий на чужий виноград!» з наміром вибити господарів з психологічної рівноваги.
Не відомо, чи вплинула на гравців з Єревану ця провокація, але почали вони невпевнено, не могли одразу опанувати швидкісні прориви з обох флангів і по центру хавбеків і нападників «Зорі». Зовні спостерігалося, що від комбінаційної гри луганців у футболістів з Кавказу голови обертом крутилися, вони постійно запізнювалися, не встигали повсюдно, дивуясь діям суперника.
Відбивалися вони відчайдушно, воротар Альоша Абрамян, як лев, кидався на перехоплення м’ячів по верхнім і нижнім кутам воріт. Але і його застав зненацька в першому таймі карколомний сольний прохід на «вбивчу» для удару позицію темношкірого хавбека «Зорі» В’ячеслава Семенова (тюрка за походженням батька) скрізь кількох захисників «Арарату».
Після перерви «розважив» глядачів ще один півзахисник «Зорі»- Юрій Васєнін. Він покривав лівий край від свого штрафного майданчика до кута чужого поля, від слова «повністю». Мало того, вміло відбирав шкіряного у нападників гостей, а коли втрачав, то переслідував опонента доки не повертав, і до того робив гострі паси партнерам. Глядачі підхопилися на ноги, коли він відповів на гол О. Заназаняна забитим особисто переможним для гостей - 2:1!
21 травня в Тбілісі місцеві динамівці мали шанс зрівнятися з лідером першості, бо відставали від «Зорі» на два очки, вони уважно і не один раз передивилися гру суперника проти вірменської команди, отримали вказівки, як грати проти опонентів, а головне обіцянку підвищених преміальних за перемогу вдома. Все ж таки недарма мали статус бронзових призерів минулого року, грали на очах 40 тисяч прихильників грузинського футболу. І не підвели – на гол Віктора Кузнецова відповіли двома – Гіві Нодія і Асатіані. Перша поразка «Зорі» - в 8-му турі - і двовладдя за першість разом з грузинами, по 13 очок у кожного з суперників.
Наступний матч грався за 9 днів, був третім поспіль на виїзді. В Баку. Гості виглядали втомленими, можливо, жадали скоріше опинитися в рідному Луганську. Відчувалася нестача провідних захисників, не могли грати через травми Сергій Кузнецов і Володимир Абрамов. Тільки повернувся з лазарету, два місяці не гравши, Анатолій Шульженко і вимушено та передчасно увійшов в гру. Напередодні отримав пошкодження В.Семенов.
На три голи гравців «Нефтчі» м’яч престижу забив нападник «Зорі» Володимир Старков, вийшов на поле вперше з початку сезону – 1:3.
Динамовці Тбілісі в 9-му турі також програли, в 10-му турі зіграли внічию, як і «Зоря» - вдома з армійцями Ростова (1:1, В.Онищенко).
Таким чином, виявилися два конкуренти за перше місце, виходило, що в червені два лідери повинні вирішити, хто з них сильніший.
Прес-служба ФК «Зоря» разом із Валерієм Жаровним