: 1221
В 1970-м та 1971-м роках, як визнавав Герман Зонін, луганці втрачали свій шанс на місця призерів в Вищій Лізі тому що, «я ще недостатньо вивчив своїх гравців, моя «Зоря» двічі поспіль саме в червні переживала глибокий спад, щоби к 1972-му розібрався, в чому його причина».
Дійсно так відбувалося, в червневих матчах 1970-го - дві нічиї і поразка, 1971-го - дві нічиї і дві поразки.
Стали у пригоді Герману Семеновичу навички викладання в ленінградському інституті фізкультури ім. Лесгафта и досвід роботи в екзотичній Бірмі. З одного боку, наставник намагався привити гравцям витривалість – «щоби їх вистачало на три тайми». С другого, додав у тренувальний процес різноманітність.
За годину до матчу на луганському «Авангарді» гравці «Зорі» з роздягальні переходили в залу боротьби, розташованій в приміщенні під трибунами. Там були встановлені кілька високих кушеток, на кожній масажисти клуба фахово і ретельно розминали м’язи футболістів, інтенсивно виконувались різноманітні фізичні вправи, визначені тренерами. За півгодини до початку матчу вже достатньо «розігрітими» гравці виходили на поле для відпрацювання передач верхи, низом, коротких, середніх і довгих, а також ударів по воротах.
Вболівальники зі стажем не дадуть збрехати, коли порівняти перед матчами пробиття по воротах з-за меж штрафного майданчика гравцями «Зорі» півстоліття тому і нині, то тоді 11-тю футболістами основного складу забивалося 7, двічі м’яч відбивався воротарем, один потрапляв в стійку/поперечину і лише один повз воріт, а нинішні виконання удару на влучність з показниками навпаки, половина забити не в змозі.
«Я розробив науковий метод тренувань и перед ігрових розминок, – розповідав Зонін пізніше. – Головний упор робив на швидкість и захоплюючі вправи. Вважав, що кожна з вправ має сенс, якщо завершується ударом та взяттям воріт, тобто працює «на гол»...
Згідно з календарем змагань, в червні 1972-го треба було провести чотири вирішальні матчі. Додалися несподівано приємні складнощі, двох нападників «Зорі» В. Онищенко і С. Морозова запросили в табір збірної СРСР для підготовки до чемпіонату Європи, 14 червня в півфіналі перемогли угорців 2:0, а 18 червня у фіналі з рахунком 0:3 поступилися команді ФРН, в жодній грі луганці участі не приймали.
11 червня в Алма-Ати замість збірників до складу «Зорі» проти «Кайрата» в заявку внесли дублерів - нападників Вяч. Ізвекова та В. Копія (вони вийшли на заміну після перерви, і не підвели), а в протокол стартового складу обов’язки нападників поклали на В. Старкова, Ю. Єлісєєва і А. Куксова.
Вже на 15-й хвилині стрімкий випад шістьох атакуючих з команди гостей завершився голом-красенем Юрія Єлісєєва. Розрахунок господарів на навал закидання верхом шкіряного в район штрафного майданчика не виправдався. Захисник «Зорі» В. Малигін сповна застосував отримані в шкільні роки навички баскетбольної гри під кільцем, високо вистрибуючи, він діставав головою м’яча в найвищій точці, і, випереджаючи кайратівців, вибивав шкіряного в поле подалі від своїх воріт.
В складі господарів завершував кар’єру футболіста гравець московських команд Юрій Сьомін, він в одноборствах діяв жорстко, непомітно для арбітру матчу підштовхував опонентів руками, ставив підніжки, постійно лаявся, провокував, надав багато клопоту і змусив суперників здати іспит на витримку. В підсумку – важка перемога в гостях з рахунком 1:0.
20 червня, вдома, у вівторок, 35 тис. луганських вболівальників очікували протистояння з дебютантами 34-ї першості Радянського Союзу - командою «Дніпро» і її наставником Валерієм Лобановським. Разом вони встигли здивувати фахівців несподіваними результатами зі старту, репутацією грози авторитетів.
Саме в цьому матчу гравці «Зорі» застосували так звану аритмію – керовану зміну ритму дій, напередоднівідпрацювали її «до сьомого поту». Крім того, Герман Зонін поклав на захисника Сергія Кузнецова обов’язки нападника. «Хатня заготівля»спрацювала на 100%, стала несподіванкою для тренера-початківця і команди суперника.
На 9-й хвилині матчу Сергій Кузнецов з-за меж штрафного правою ногою пробив низом між двох захисників, воротар «Дніпра» Ковтун не очікував, зреагував з запізненням і - 1:0. Одразу по перерві В’ячеслав Семенов, відігравшись з Віктором Кузнецовим і С.Морозовим, забіг за спини опікунів, вийшов на ударну позиціюі не схибив – 2:0. Наставник гостей замінив невдаху-воротаря на Собецького. На 77-й хвилині матчу арбітр призначив за фол проти А.Куксова штрафний удар поблизу і трохи ліворуч півкола. Зазвичай з такої позиції в «Зорі» пробивали або Віктор Кузнецов, або В. Онищенко (обидва вміло і хльостко били з двох ніг). Вони і стояли проти м’ячу, але Семенов, порадившись з ними, очами дав «вказівку» підготуватися Сергію Кузнецову. Двоє гравців пробігли повз, а третій на черзі, зробивши не більше трьох кроків, «поклав» шкіряного в нижній кут – і 3:0. Саме в цій грі майбутня легенда-тренер київського «Динамо», збірних СРСР і України В.В. Лобановський «поклав око» на Сергія Кузнецова, згодом запросив в «Динамо», він стане володарем Кубка УЄФА.
За два дні, 23 червня, в останній робочий день тижня на трибунах луганської футбольної арени 37 тисяч глядачів в піднесеному гуморі на матчі 13-го туру з «Карпатами», котрі, не поступившись у Львові тбіліським динамівцям, вибили останніх з числа конкурентів «Зорі» за першість в чемпіонаті.
Вже на 7-й хвилині галичанин Козинкевич залишає безсилим воротаря господарів Олександра Ткаченка і забиває – 0:1. Не минає і півгодини, як з пенальті капітан «Зорі» О. Журавльов зрівнює рахунок. По перерві замість С. Морозова вступає в гру В. Онищенко, його ривки, намагання випередити захисників дають трохи більше свободи для середньої ланки луганців.
На 51-й хвилини В. Семенов привів в захоплення трибуни індивідуальною майстерністю, обвівши двох суперників, зробив пас на партнера, той черпаком верхи на хід, і завдав влучного удару головою в вільний кут воріт гостей. І вже 2:1.
На 70-й хвилині В. Семенов, впіймавши воротаря на проти ході,робить дубль – 3:1. Вболівальники шаленіють, десятитисячним хором голосно скандують прізвище свого кумира. Ще не вечір. За п’ять хвилин до свистка арбітра футбольної зустрічі Ю. Єлісєєв, завершуючи дивовижну за чіткістю взаємодії гравців «Зорі» стрімку комбінацію, доводить рахунок до розгромного для «Карпат». Чудова гра приносить перемогу 4:1!
І ще не червневий вечір!!! За тиждень, 3 червня 1972 року, за участі майже повного складу «Зоря» проведе свій перший офіційний матч, фактично, як збірна України, на не офіційному чемпіонаті Світу з футболу в Бразилії проти збірної Уругваю і переможе …
Прес-служба ФК «Зоря» разом із Валерієм Жаровним
