: 1174
На 1972-й рік у великому футболі були заплановані: чемпіонат Європи (14-18 червня), Олімпійські ігри (26.08 –10.09) та відбіркові матчі на першість світу (13 и 18 жовтня), а ще численні товариські. Але з нагоди 150-річчя від існування Бразилії її національна футбольна федерація організувала міжнародний турнір «Кубок незалежності», на який запросила провідні збірні планети, зокрема усіх чемпіонів світу, Уругвай погодився, представники Європи Англія, Італія та ФРН відмовились, замість них запросили збірні Чехословаччини, СРСР і Шотландії. Через відбір до них потрапили Аргентина, Португалія і Югославія.
Ображені на зухвалу вискочку з українського обласного центру московські очільники радянського футболу вирішили заслати за океан у футболках СРСР лідера першості, додав до складу «Зорі», А.Бищовця, Е.Ловчева, і К.Асатиані, з розрахунком виснажити команду тепловозобудівників, призупинити її переможну ходу.
Вустами начальника Управління футболу Спорткомітету СРСР Льва Зенченка на сторінках щотижневика «Футбол–Хокей» висловлені «одобрямси» Герману Зоніну, як «впроваднику сучасного футболу в тренувальний процес і тактику команди».
Тренер пізніше згадував: «Маневр цей я, розпізнав. Але відмова від місії спортивних послів Союзу була б оцінена як політична акція... В бруд обличчям не впали. В турнірі з роз’їздами, після яких тіло здається розбитим на уламки, виступили гідно. Переграли уругвайців, їх збірна СРСР ніколи до цього не перемагала. Проти Аргентини и Португалії атакували практично усі 90 хвилин, створили купу моментів. Що тоді витворював Онищенко на флангах! А Малигін буквально «з’їв» самого Эусебіу!.. Бразильці конспектували наші тренування. Мене навіть запросили провести показове заняття з прославленим «Флуміненсе» – хотіли перевірити, чи буде в дії їх філігранна техніка після великих фізичних навантажень. Після того, як я запропонував чарівникам м’ячу наші звичайні вправи, бразильці цей м’яч не могли ні прийняти, ні обробити...» (з «Флуміненсе» 1:2 в Луганську в травні 1963).
По завершенню матчу в Сан-Паулу з уругвайцями (1:0, Онищенко) місцеві журналісти вимагали направити на тестування на допінг Ю. Васєніна, В. Семенова і В. Онищенка, їм дорікали, що усі 90 хвилин не зупинялися для відпочинку. Відповідаючи на це представникам ЗМІ Юрій Васєнін сказав: «Ви ж помітили, що по завершенню кожної атаки на ворота суперника я повертаюся на свою половину поля підтюпцем, під час бігу і відпочиваю». Бразильські фахівці, коментуючи вольову атакуючу і невтомну гру команди Зоніна, зауважили, що їй не вистачило лише досвіду участі в міжнародних турнірах (точкова ротація в ланках складу, особливості акліматизації тощо). І дійсно, не відбулась би прикра помилка в захисті у третьому матчі, з Португалією, замість них у фіналі з Бразилією зіграла б «Зоря».
К 14 липня – даті московського матчу «Торпедо» – «Зоря», повернувшись з бразильського «карнавалу», як і раніше, лідирувала в чемпіонаті Союзу. Завершувати перше коло луганцям треба було за добу після 12-годинного перельоту. Ось саме тут, знадобився закладений в «передсезонні» фундамент – «на три тайми». «Торпедо» Москва – «Зоря» – 2:4 (Смирнов, 64, 71 – Куксов, 20, Єлісєєв, 51, Онищенко, 59, 89).
Надалі знову дала знати про себе акліматизація і її вплив на подорожуючих. 20 липня поразка від ЦСКА на його полі 1:2 (Онищенко), 24 липня із «Зенітом» в гостях і 28 липня в Мінську з «Динамо» 0:0. Нарешті вдома, 01.08 - з «Нефтчи» 3:0 (Куксов, Єлісєєв. Васєнін), 09.08 – з «Локомотивом» 1:1 (Онищенко), 18.09 – з «Араратом» 4:0 (Єлісєєв, В. Кузнецов, Журавльов - пен, Семенов), 22.09 – з тбіліським «Динамо» 2:2 (Онищенко, Васєнін), 26.09 «Динамо» москва 2:0 (В. Кузнецов, Старков). В Ростові з армійцями 01.10 поразка 1:3 (Куксов – пен). Вдома 06.10 з «Кайратом» 2:1 (Куксов, двічі). У Львові з «Карпатами» 2:2 (Куксов, Онищенко). В гостях з «Дніпром» 2:1 (Старков, В.Кузнецов).
Напередодні 26-го туру відрив «Зорі» (за 4 гри до завершення чемпіонату) від найближчих конкурентів в шість балів, тобто в три перемоги. Оскільки інші команди зіграли різну кількість матчів в першості (пропускали тури у зв’язку з участю їх гравців в різних збірних Союзу), одні, наприклад, ЦСКА і «Зеніт», мали 2 матчі і шанси на 4 бали, а другі, «Дніпро» і «Динамо» Тбілісі, в запасі по 3 матчі, а відставали на 6 і 7 очок, то наздогнати «Зорю» за втраченими очками змозі (бо мали чотири гри попереду) лише «Арарат» та київське «Динамо». Таким чином, уникли завад через пристрасне суддівство. Команда з Єревану не здолала «Спартак».
29 жовтня матч в Тбілісі з київськими одноклубниками за часом завершився внічию за лічені хвилини після початку в Луганську поєдинку між «Зорею» і «Торпедо». Вболівальники (мали радіоприймачі) з трибун стадіону «Авангард» голосно повідомляли гравців на полі, що достатньо не програти, аби стати не досягнутими для любого з конкурентів на чемпіонство. На 22-й хв., попри шалений опір гостей, пройшла стрімка комбінація, партнери в центрі і на краях забігами ввели в обману оборонців «Торпедо» і сприяли ривку Віктора Кузнецова за їх спини, півзахисник «Зорі» не схибив і -1:0. Гості наполегливо і гостро контратакували, завершуючи ударами по воротах луганців.
В перерві воротар «Зорі» Олександр Ткаченко, зайшовши в роздягальню, мовив, що хтось із торпедівців йому на вухо шепнув, що ті згодні на нічию. Все товариство одразу загуло. Наразі піднявся капітан «Зорі» Олександр Журавльов і сказав, що йшов до мети – здобуття золотих медалей - довгих 12 років, отримав безліч травм, і не бажає втрачати задоволення від чесного чемпіонства за крок до омріяного, хибним шляхом, за якоїсь принизливої кулуарної домовленості, попереду три тура, і якщо побачить в другому таймі гру партнерів-товаришів не на перемогу, то покине поле назавжди.
Тренерський штаб «Зорі» аби до завершення вдалої першості надати можливості зіграти половину матчів (аби отримати медаль і звання призера) нападнику Володимиру Старкову (в 1970-му перейшов з чемпіонського складу ЦСКА в команду амбіційних провінціалів) замінив Юрія Єлісєєва по перерві.
Гості, відчуваючи налаштованість суперників, помітно загострили гру, перевели її на половину поля «Зорі», продовжуючи шукати можливості для взяття воріт господарів. І їм вдалося на 73-й хвилині зрівняти рахунок. Боротьба на полі не припинялася до фінального свистка арбітра матчу.
Бойова нічия1:1 означала – достроково, за три тури, з’явився новий чемпіон країни! За історію радянського футболу «Зоря» стала сьомою футбольною командою, якій вдалося здобути золоті медалі переможців на просторі 1/6 суходолу планети Земля.
Вболівальники оплесками, скандуванням подяки і запаленими факелами зі скручених в трубку газет вітали свіже печених чемпіонів. Гравці підхопили на руки, підняли над головами свого наставника і верхи понесли Германа Зоніна по колу вздовж трибун.
Оскільки була п’ятниця, на завтра не було потреби виходити на денну робочу зміну, впродовж усієї ночі святкували луганці, за згодою місцевої влади гастрономи не припинили роботу о 22.00, як зазвичай, а подовжили роботу до опівночі, задовольняючи трудящих в напоях і продовольстві для застілля.
В наступних трьох матчах, які вже нічого не могли змінити, футболісти чемпіони програли вдома 3 листопада, у вівторок, мінському «Динамо» 0:1, 18-го, у середу, за присутності 18 тисяч глядачів зіграли внічию зі Спартаком 1:1, а завершили першість у Києві, порадували 50 тисяч українських вболівальників результативною, цікавою і непоступливою грою. На 3-й хв. Журавльов не забиває з 11-метрового, на 22-й Блохін відкриває рахунок, на 30-й зрівнює Куксов, на 43-й Журавльов повторно не реалізовує пенальті, на 55-й хв. Колотов робить 2:1 і на 71-й - 3:1. По перерві «Зоря» скорочує рахунок, Семенов на 76-й хв., а за чотири хвилини до свистка Володимир Онищенко фіналізує матч 30-го туру - 3:3. Завдяки більшості забитих голів динамівці Києва обходять тбіліських одноклубників, хоча команди за набраними очками були рівні. Українська здобуває срібні медалі, грузинська – бронзові.
«Зоря», попри золотих медалей, за спортивними показниками отримує чемпіонський Кубок (кришталеву вазу) і п’ять інших призів: «За найбільшу суму очок основним (40) і дублюючим складів», «За ліпшу різницю забитих і пропущених м’ячів (52-30), «За найбільшу кількість перемог з перевагою в три і більше голів» (5), «Приз великого рахунку» і «Кубок прогресу».
Слід нагадати, що чотири гравця «Зорі» в лавах олімпійської збірної здобули бронзові медалі – Єлісєєв, Куксов, Семенов і Онищенко, вказаний останнім – срібну першості Європи, Онищенко і Семенов були ведучими гравцями збірної СРСР у відборі на першість світу і в товариських матчах 1972-го.
В чому була родзинка «Зорі» Луганськ зразка півстоліття тому? Атлетизм. Швидкісна комбінаційна різнопланова націлена на атаку командна гра. Індивідуальна майстерність, вміле володіння м’яча, якісна перевага у відборах, передачах і прийнятті рішення на полі, непоступливість в одноборствах. Гасло «Зорі» в тактичному плані – атака. Номінально у луганців було по три гравці в середній ланці і нападу. Фактично і за характером гри це і шість нападників.Усі мали смак до обстрілів воріт суперників, постійно вели пошук гострого розвитку атаки і кращій позиції для гольового ураження. До того, перевершили в зміні тактичних ходів, плутаючи опонентів, збиваючи їх з правильного обрання позиції на полі.
Прес-служба ФК «Зоря», разом зі Валерієм Жаровним
