: 1410
Ми розпочинаємо нашу рубрику матеріалів, присвячених до століття луганської «Зорі».
5 травня 2023-го буде нагода гідно відзначити 100-річчя футбольного клубу «Зоря» Луганськ, історія якого півстоліття тому мала золотий виблиск і чемпіонський здобуток, між ним тричі вигравали першість Української (тоді в складі радянського союзу) республіки (в 1938, 1962 та 1986 р.р.), і в добу незалежної держави Україна - тричі виборювала бронзові медалі в Прем’єр Ліги і чотири рази грали в єврокубкових змаганнях на груповому етапі.
Вік тому, члени спортклубу Паровозобудівного заводу, відібраного більшовітськими профспілками у власника підприємства Гартмана, футболісти команди «Металістів», усі працюючі на підприємстві, скаржилися, що вийшов з ладу самовар і нема грошей на новий, аби зігріти душу гарячим чаєм до початку і після тренування і гри.
Цьому передували роки свавілля з боку правлячого режиму пролетарської диктатури, «віджатіє» у фабрикантів, заводчиків, купців, аристократів, міщан, торгівців і поміщиків їх власності, майна, товарів, продукції, сировини, палива і засобів виробництва - без компенсацій і з застосуванням насильства та репресій.
Найпоширеніші види спорту в Луганську були: важка атлетика, акробатика, шведська і чеська гімнастика, футбол, гандбол, волейбол, бокс, фехтування, шахи, велотуризм, конькобіжні і лижні гонки. Вхід на показові виступи і спортивні змагання платний.
Відомо, що перший футбольний м’яч в Луганськ привіз із Праги гімнаст Дживіковський в 1909-му. З числа саме іноземців (фахівці, механіки, інженери, майстри, водії авто і залізничного транспорту та освічені робітники), влаштовуючи показові виступи і змагання між собою у неробочі і святкові дні, дивували місцеву молодь, яка з підвищеною увагою спостерігала за дивними розвагами чужинців.
В серпні 1917 року місцева робітнича соціал-демократична партія, аби «пропіарити» своїх кандидатів в депутати міської ДержДуми, влаштувала товариську футбольну зустріч між командами робітників заводу Гартмана та Алчевського металургійного заводу. На околиці міста, район Кам’яного броду, перед Троїцькою православною церквою на великий галявині розбили футбольне поле з розміткою, встановили ворота і лави для глядачів. За подіями на полі гравців і суддів спостерігали, можливе вперше за життя, кілька десятків тисяч місцевих дорослих, молоді та дітлахів. Місцевими граверами завчасно були зроблені мельхіорові жетони з вказівками назви і дати події, заголовних букв імені і прізвища кожного з гравців команд суперників і суддів.
Потім грянули Жовтнева революція, державний збройний переворот, агонія політичного і економічного життя, розвал колоніальної держави, терор відносно майнових страт населення з боку чекістів і червоноармійців з матросами, громадянська війна, захоплення і повалення новоствореної держави Українська народна республіка, повсюдні селянські повстання, утворення добровільного союзу республік за національним поділом, відмова від воєнного комунізму і втілення НЕПа (свобода підприємницької діяльності, кооперації, безкоштовне наділення землі селянам). Вінцем реформ стало утворення в Україні та інших республіках уряду – ЦВК (центральний виконавчий комітет) і відповідних керуючих різними формами державного контролю. Серед них і Центральна рада з питань розвитку фізкультури і спорту з відділеннями на місцях.
В новостворену Донецьку губернію (з центром Юзівка) увійшли округи Алчевський, Кадіївський, Старобільский, Рубіжанський, Луганський, Слав’яносербський (зі Станицею Луганською), Таганрогський з (Новошахтінськом, Красним Сулином), Успенський (з Лутугино),Юзівський (з Дебальцево). На грошові внески, будлісоматеріали, металоконструкції тощо спільно патронного і паровозобудівного заводів за 1922 рік побудували новий стадіон з трибунами для глядачів агіт-акцій, футбольних, легкоатлетичних, акробатичних змагань. Спортивні очільники поставили умову спортсменам і фізкультурникам письмово повідомити про діючи команди і спільноти з повним поіменним списком учасників. Одночасно навчили, відібрали і затвердили спортивних суддів.
Саме в Луганській окружній Раді з питань фізкультури і спорту представники спортклубу профспілки Металістів (формально була власником націоналізованого у Гартмана паровозобудівного заводу) 5 травня 1923 року зареєстрували в спеціальному журналі (зберігся в держархіві) дві футбольні команди «Металістів» (першу і другу) з переліком гравців, їх амплуа і капітана, вказавши кольори спортивної форми: білого – футболки, чорного – шорти.
Одночасно в межах міста Луганська проводили спортивні змагання, в тому числі і з футболу. Серед учасників команди Паровозного, Патронного, Емаль, Літєйного, хлібного заводів, залізничного депо, об’єднання артілей, кустарів та торгівців,учбових закладів та владних установ. Першість за підсумками весняно-літнього і літньо-осіннього сезонів вибороли «Металісти».
Наступного 1924 року для футболістів розробили календар товариських ігор, на першому етапі в містах і районах в кожному окрузі, далі сильніші виявляють між собою чемпіона і фіналіста губернії за підсумком двох матчів вдома і в гостях. Трапився казус, футбольна дружина Кадіївського рудника відмовилися зіграти в коловому турнірі на першість округа, заявивши, що проводить в цей час регулярні виїзди в Юзівку, Миколаїв, Харків, Одесу та інші великі міста для проведення ігор за призові. Кадіївці вважали себе «патріархами»,бо зареєструвались, як засновані з 1916-го.
Окружна Рада вирішила приборкати норовливу команду, розіславши колегам в сусідні губернії, прийняти заходи про припинення видачі дозволу футболістам Кадіївки на проведення матчів заради збагачення, ігноруючи ігри на першість свого округу.
Тим часом саме команди Металістів і Юзовки завоювали право виступити в регіональному відборі в Харкові з переможцями інших округів за олімпійським принципом (програвши, вилітаєш з розгрішу, а переможець грає наступний двобій). Але знову казус, на цей турнір прибули з наміром учасника Кадіївці. Був скандал. Допустили три команди до змагання, усі через тур програли.
Восени до учасників першості округу Кадіівці так і не заявились, проте долучилась команда від Старобільського комсомолу «Гасло». Грали до початку листопада, а наступний сезон, зазвичай, починали не раніше червоної дати календаря – свята 1 травня (далі буде).
Прес-служба ФК «Зоря» разом із Валерієм Жаровним
